Культура смерті в українському суспільному житті
Великий антрополог Клод Леві-Стросс, який досліджував в 30-і роки минулого століття життя диких індіанських племен в джунглях Бразилії, так описував психофізіологічний механізм смерті, яка невідворотно наздоганяла того, хто з якоїсь причини став жертвою заклинання або чаклунства.
Цей нещасний, ставши жертвою чаклунських чар, з самого початку був внутрішньо переконаний, що він приречений. Це ж переконання поділялося його рідними і друзями. Тому його зв’язки з суспільством починали одразу ж обриватися: він проклятий, його всі уникають і ставляться до нього не тільки як до мертвого, але і як до джерела небезпеки для оточуючих. Йому вселяють думку про неминучу смерть і ще за життя вже здійснюють обряди, які повинні будуть доставити його в царство тіней.
Центральний пункт цієї культури смерті – спочатку «зіпсованого» насильно позбавляють сімейних і соціальних зв’язків, потім відлучають від всякого роду обов’язків і діяльності, що дозволяє усвідомлювати себе як особистість. Це повне відторгнення жертви чар чаклуна від звичних відносин зі світом занурює його в стан глибокого жаху і абсолютної пригніченості. І фізична смерть настає негайно слідом за смертю соціальною.
Цей приклад цікавий для нас як можлива проекція на наш невеселий побут.
Давайте цю структурну матрицю первісного колективу накладемо, як кравець свою викрійку, на полотно нашого сучасного соціального життя.
У певному смислі в нашому суспільстві – в структурі сімейних відносин, в розподільних механізмах економічних і політичних інститутів, в механізмах обміну благами і інформацією, в репресивних практиках осіб влади щодо «простої людини» – зберігаються і відтворюються рудименти архаїки життя наших далеких предків. Це генетична родова пам’ять, яка вислизає від нашої критичної уваги, як вислизають в глибинах підсвідомості цілі пласти нашого раннього психічного, рефлекторного життя, вперше дослідженого Фрейдом і Юнгом.
Приклад Леві-Стросса про фактичне вбивство людини самим племінним суспільством допоможе нам зрозуміти, як ми всі вбиваємо членів нашого суспільства і, якщо чесно, нашу країну. Сьогодні і щодня.
Важливий вихідний пункт у наведеному прикладі: в структурі соціальних зв’язків древніх племен найважливішу матричну роль цементу, клею цих зв’язків відіграє дуальна структура двох сил – абсолютна влада вождя і абсолютна влада чаклуна. Сила і Дух.
Питання: чому ми в 21-му столітті, при всіх наших наворочених автомобілях, телевізорах і смартфонах, схожі в організації нашого життя на племена епохи неоліту, коли стався революційний перехід від привласнюючого типу господарства (полювання і збирання) до виробничого господарства (землеробство і скотарство).
Придивіться: сьогодні робота дуже багатьох міських жителів України – не стільки виробництво, скільки пряма або непряма участь в полюванні за чужою власністю інших «тубільців» (спекулятивні операції з нерухомістю, «дерибан» землі та інших природних ресурсів, виведення капіталу з виробництва, рейдерство, віджимання бізнесів, корупція, кримінальна приватизація і просто злочинність). Або ж це збиральництво у вигляді присвоєння адміністративної ренти, наприклад, через комунальні тарифи або надвисокі доходи правителів-вождів і їх елітних груп-дружин з охоронців, «смотрящих» і «чаклунів» – силовики, ідеологи-політологи, судді, прокурори, депутати та інша придворна челядь на високу зарплату, несумісної з доходами робітника і селянина.
А хіба життя нашого сьогоднішнього сільського подвір’я – це не праця у формі натурального середньовічного господарства, без якого сім’я не виживе? Постійне-то виробництво з села пішло – тільки сезонні роботи зорати – посіяти – прибрати з зайнятістю кількох механізаторів. Масове безробіття та ізоляція від соціального, економічного і політичного життя країни відтворює доіндустриальну соціальну архаїку. Своя корова, порося, курка, кролик і город – основне джерело життя. Як і в 18-му столітті.
Хіба наша типова міська квартира не стільки культурне середовище сім’ї, в якій відтворюється рід як соціальне ядро, скільки бетонний або цегляний «курінь», в якому, захекавшись після роботи і транспортної товкучки (після «полювання»), ховаються на короткі години від негоди – поїсти, подивитися телевізор і поспати? І хіба наш телевізор не нагадує то первісне багаття, навколо якого ми слухаємо сучасних чаклунів, завдання яких – позбавити нас критичного мислення, щоб зміцнити владу вождя і вигнати злий дух опозиції вождю? Наприклад, зараз ось що втілився в тілі Саакашвілі і групи «злих грузин» біля нього, як нам «чаклують» по телевізору щодня.
Хіба репресивні практики щодо опозиції за своєю структурою є не що інше, як спроба соціальної, політичної, моральної та культурної ізоляції осіб, що її представляють? На це мобілізовані олігархічні телеканали, армія ботів і численні одержувачі ренти. І ось уже групу грузин «орли Гелетея» викинули з країни без будь-якого суду!
У суспільстві, де так ось діє сила замість права, де не культивується гідність людини праці, етика праці та солідарності трудящих, там неминучий занепад і смерть, масковані блискучими упаковками фейкових новин і мішурою світського життя буржуазії, народженої НЕ підприємництвом «третього стану», а «полюванням і збиранням». Джерело доходу цієї квазібуржуазіі – корупція, банківські операції з офшорною валютою, бюджетні вилучення на користь власників яхт, телеканалів і політичних партій, а також вульгарне оподаткування даниною тих, хто вміє заробляти.
Тому-то вони з такою демонстративною кастовою перевагою обзаводяться «нагородною зброєю», з якої вже стріляють по «простолюду», що забарився на їх дорозі, влаштовують, як арабські шейхи, розкішні весілля своїм нащадкам, привласнюють своїм дружинам і коханкам дикі преференції у вигляді високооплачуваних міністерських посад, місць на парламентських лавках або статусних забав, на зразок ідіотського призу премії «жінки третього тисячоліття».
А в цей час сільська бабуся відносить солдатам на війні своє скромне частування «з городу».
Ці «обряди культури смерті» пригнічують країну і розкладають суспільну мораль.
Ні, я, звичайно, в курсі про чимало позитивних справ в нашій богоспасаємій країні, в тому числі про факти, які можна віднести в заслугу верховній владі. Але я кажу не про факти, а про тенденції – небезпечні тенденції розпаду.
Ще чверть століття тому нас було 52 мільйони…
А нам ще війну треба виграти – задля утвердження культури життя.
Автор: Микола Козирєв
Читай також:Доктор Дурнев как пример регресса в украинском политическом маркетинге»
"В своих текстах я неоднократно поднимал вопрос о медиатизации политики, современных тенденциях и актуальном положении дел в украинском политическом маркетинге. Данная тема яв..."
Головне – повернути контроль!»
"“Ваш будинок в безладді, ви забули оплатити рахунки, ваш поштовий ящик переповнений, а ваша кішка потребує візиту до ветеринара. Потрібно переробити величезну кількість..."
Як світові процеси впливають на колористику. “Революційний червоний” – новий тренд?»
"Millenial pink — димчастий відтінок рожевого і головний колір 2016 — початку 2017 року. Народжений у надрах блогів на Tumblr, він настільки швидко поширився по світу моди, що..."
Чому ваш мозок саботує збільшення доходу і що з цим робити»
"Фото © Pixabay Гроші, зв’язки, освіта лише посилюють ефект першоджерела добробуту, яким є психіка і образ думок. По суті, на шляху багатства стоїть лише час і ваш мозок..."